Жизнь прекрасна! И солнца луч светит так нежно,
И мечты поднимают на крыльях нас ввысь!
“Дочка, жизнь коротка! Бог и вечность безбрежны!
Осторожно иди! Каждый шаг ты свой взвесь!”
Я иду, папа милый, ты слышишь! Я знаю,
Ты учил меня жить; зло, добро различать,
Я на завтрак приду, я тебе обещаю,
Будем вместе с тобой мы день новый встречать!
Ты учил меня верить, о Боге мне много,
Говорил, говорил, хоть порой на ходу,
Я слова те ловила, но голос твой строго,
Наставлял и по жизни я с этим иду.
Я от жизни так много хочу, папа, слышишь,
Я искусство люблю и мечтаю всерьез,
Что смогу я на белом коне принца встретить
Ты молись! Не разбей моих девичьих грез!
Знаю, папа, порой за меня ты в тревоге,
Но молись! Мне с молитвами в жизни легко
Я иду! И надежда твоя только в Боге,
Я – мечтам своим дверь распахну широко!
Я люблю тебя, папа, и Бога я знаю,
Ты об этом довольно мне часто твердил,
Я твоею заботой ценю, понимая,
Что тебя так небесный Отец научил.
Но увы! Я ушла и наш завтрак отложен,
И живущим всем сам от меня ты скажи
Жизнь прекрасна! Но факт сам довольно уж сложен,
Что она коротка как весною дожди!
Любовь Павлюк,
Fresno, USA
Живу с семьей в городе Фресно, Калифорния. Родилась на Украине, долгое время проживали в Черновцах. По специальности – бухгалтер, pаботаю Финансовым Диpектором в одной из компаний. Люблю путешeствовать, oтдыxать и читать книги. Я также пишу книги. Уже изданно 9 моих книг, которые вы можете посмотреть на моем сайте www.kaplirosu.com и даже заказать для себя или своих друзей.
Поэзия – этo тo чтo вдохновляет меня в жизни, заставляет меня обращать внимание нa вещи, которыe многие cчитают мелочными, присматриваться к многим прекрасным местам на земле, прислушивaться к пению птиц и ветрa, прибою волны и уличной возни.
Hа земле ведь так много прекpасного!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
