Блаженна людина, що відкинула злі поради,
I не стане на стежку, на якій нечестиві грішать,
I шукає у Бога i втіху, i слово розради,
Й лиш до Нього йде правди шукать.
Насолода таких у Господа Бога,
Їхні думи до Нього, до Нього дорога.
Божа воля — їх власна воля, —
I яка це щаслива доля!
Чоловік той мов дерево, що посаджене над потоком,
У якого i листя зелене, соковиті i вчасні плоди.
Будеш з Богом, то йтимеш й повільним кроком,
Усе встигнеш, все зробиш — лиш йди.
Хай же як не працюють злорiки —
Їм не бачити щастя повіки.
Їхні задуми, мов полова,
Бо розвіються вітром довкола.
I завжди нечестивий люд
Буде мати лиш осуд i суд.
Бог все бачить, за праведним йде,
А шлях грішного западе.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Сорняки на грядке - 3 - Сергей Сгибнев Но почему со мной? - так спрашивают многие. Вот в этом-то многие наши беды. Когда "не со мной", мы не видим пропасти под ногами, не замечаем, куда идем, не сверяем наши реакции на происходящее…. Это же не со мной…. И как часто приходится слышать, - О, со мной этого не произойдет. И мы благодушествуем, мы невнимательны к событиям, мы невнимательны к нашим близким, мы спешим, мы заняты….
