Будую як умію і як знаю
Хатинку спокою, куточок раю
І вибираю кращі із прикрас,
Щоб вигравали в ньому повсякчас.
Йде до кінця натхненне будування —
І ув очах моїх замилування,
І не вхиляюсь від передчуття
Блаженного і тихого життя.
Але «ненавиджу!» — як бомба терориста —
І нагла, і руїнна, і вогниста,
Торощить й спалює усе, що будував.
І в розпачі приходжу до нестями,
Бо вкинена чарівними вустами,
Які кохаю, як завжди кохав.
2. «Люблю!»
Немиле все, все падає із рук,
Несе неспокій, хилить до відчаю.
Коли воно мине? Коли? Не знаю.
Усе тяжке — і слово, навіть звук.
Знесилився від боротьби і мук
І вже добра у світі не шукаю.
І байдуже душі до раю
Від розпук.
Та ось «люблю!» — оливою на рани,
Як сонце, що пронизує тумани,
Жене пітьму і осяває шлях.
Воно відкрило джерело наснаги.
І я, наповнений і сили, і відваги,
Лечу за обрії, як птах.
Комментарий автора: Пізнав силу двох слів, яку, думаю, пізнає кожен.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Аминь! Мне начинает казаться, что из-за злобных выпадов С.Б. скоро все авторы перейдут на украинский. Юажаю успихів! Комментарий автора: За побажання успіхів дякую! А щодо С.Б., то (не ображайтеся)вона знає, що таке поезія, а Ви не знаєте, бо по-іншому дивилися б на її вірші.
***
2008-07-17 19:31:39
I meen: Бажаю.
***
2008-07-17 19:33:41
I mean: I mean.
Галина Левицька
2008-07-18 13:54:55
Дякую!!! Я також пізнаю глибини цих слів... Комментарий автора: Пізнаючи глибину першого слова, не падайте у відчай, бо глибина його насправді мілина порівняно з "Любовю". Божих Вам благословень!
***
2008-07-18 15:11:29
Могу Вас разочаровать - я знаю что такое поэзия и смотрю не на стихи С.Б., а на её отношение к другим. Тут ещё проблема: кто-то стал писать негатитвные отзывы тоже под тремя звёздочками, к сожалению, это смотрится теперь как авторство одного человека. Увы! Комментарий автора: Ви мене не розчарували, а втішили. Хочу прочитати Ваші вірші. А щодо С.Б., то мене не цікавить її ставлення до інших, а тільки її поезії. А вони чудові!
***
2008-07-18 18:47:25
Понимете, можно быть хорошим поэтом, но при этом утерять человечность. А без этого поэзия бездушна. Вот и о Вас я был лучшего мнения. А Вы вешаете ярлыки даже не задумываясь. Чтож, в этом случае образование как видимо не помогает. Комментарий автора: Я Вас розумію. Але Ви боретеся за духовність і "человечность" не тими методами. Ви у відповідь на камінь кидаєте каменем. В останьому рядку свого відгуку і на мене кинули камінчиком.Тут і виявляється вся і духовність, і "человечность". Щодо Вашого "мнения", то Ви надто високої думки про себе, коли носитеся з ним, як з писаною торбою. Щодо ярликів, то я, здається ні на кого їх не навішував. Можливо, Ви маєте на увазі мій відгук на вірш Євгена Аксаріна, то вибачте за мій невдалий жарт, я не хотів Вас образити.
***
2008-07-23 00:08:27
Личное мнение определяет личность,индивидуальность. Не имеющий собственного мнения сливается с толпой.
Вы пишите:"Щодо Вашого "мнения", то Ви надто високої думки про себе, коли носитеся з ним, як з писаною торбою." Вот оно - Ваше духовное совершенство. Вы даже ответить не можете без оскорбления. Что с вами, ученики Христовы? Комментарий автора: Я на цьому сайті новачок. І коли писав відгук на один вірш і зачепив Вас, то, справді, жартома, і чекав якогось жарту у відповідь. Я не знав, що Ви такі образливі. Мені здається, що Ви знаходите "оскорбление" там, де його немає. Боюся, що і ці мої слова Ви сприймете як образу. Тому, я ще раз прошу у Вас пробачення. І дякую Вам за науку: Ви ще раз нагадали мені, що з людьми треба поводитися обережно.
Лідія Гапонюк
2021-08-04 10:42:18
Амінь! Дякую за глибокі змістовні вірші. Благословення!
Поэзия : Знаменье - Роман Бердов Сия история основана на реальных событиях (взрыв доменной печи № 4, ОАО “СеверСталь”, а тогда ещё “ЧрМК”город Череповец, Вологодской волости). Но по счастливому стечению обстоятельств (вот уж действительно есть БОГ на свете), народу пострадало очень не много. А дело была так. В то время (где-то начало семидесятых (пардон, меня тогда ещё и в проекте не было)), в бригаде горновых (рабочие литейного двора, которые производят разливку готового чугуна из доменной печи в ковши (такие гигантские огнеупорные чаши на железнодорожных платформах)), существовала традиция, каждый день кто-то один назначался дежурным по чаю (заваривалось десятилитровое ведро на всю бригаду). В тот злосчастный день, а точнее, ночь, так как дело происходило в ночную смену, дежурным по чаю был назначен один законченный алкоголик, которого трезвым, наверное, ни кто и не видел ни когда. Так вот, закончив все приготовления на рудном дворе перед разливкой чугуна (чистка и углубление каналов для стока расплавленного чугуна, температура кипения которого примерно 1700 градусов по Цельсию (точнее не помню)), бригада вернулась в бытовку и обнаружила, что чая нет, да и сам дежурный по чаю куда-то исчез. Где этот проклятый м…м…м…мудрец? Почти хором гневно завопила вся бригада и все не сговариваясь пошли разыскивать дежурного по чаю. В бытовке остались лишь двое… Один решил вздремнуть после бурных выходных на даче, а у другого просто не было настроения кого-то искать. Да ещё крановщица в тот момент работала на кране, убирая с рудного двора лишний скраб. В этот момент произошёл взрыв…. Бытовку смыло чугуном первой, так как она располагалась довольно близко к доменной печи, а крановщица ещё долго металась по кабинке крана, как живой факел, но спасти её было уже невозможно… А что касается всех остальных, так они ещё долго благодарили того алкоголика, который своим разгильдяйством, получается, спас им жизнь… (примечание, одна плавка доменной печи составляет примерно 1780 тонн чугуна ). Случай с явлением Мадонны так же реален.
